Від "авторитаризму" до "ворога Порошенка": як світ відреагував на пригоди Саакашвілі.
В неділю український інформаційний простір затопив потік новин з українсько-польського кордону. Від дня, на який Міхеїл Саакашвілі призначив свою спробу повернутися в Україну, чекали несподіванок, але те, що відбувалося вихідними – починаючи від розгортання "загонів титушок" та фортифікацій на Краковці і закінчуючи проривом кордону в Шегинях, – перевершило всі сподівання.
Не дивно, що ці події помітили і за кордоном.
Але й тут межі очікуваного були перевершені. За останній рік була лише одна новина, пов’язана з Україною, коли медіа-розголос був порівняний з нинішнім – це скасування віз для наших співгромадян. Але й тоді жодне іноземне ЗМІ не мало, приміром, онлайн-трансляції з кордону – а нині таких було вдосталь.
І найголовніша відмінність: якщо тоді йшлося про перемогу держави, то нині – про однозначний її програш.
На польсько-українському кордоні були присутні ключові світові інформагенції, а також фото- та ТБ-агентства – Reuters, AP, AFP тощо.
Деякі ЗМІ зі світовим ім’ям навіть відкрили онлайн-трансляцію подій на українсько-польському кордону – як, приміром, The Washington Post.
Україна отримала справжній "інформаційний прорив": новини з кордону потрапили до онлайн-ЗМІ більшості країн світу.
От тільки цей прорив абсолютно не співпав з урядовою позицією.
"Чому Порошенко боїться мене? А я не боюсь. Я вимагаю дозволити мені потрапити в Україну", – цитує Саакашвілі Al Jazeera. В’єтнамський Infonet наводить його фразу зі стрічки Reuters про те, що він "несе загрозу для Порошенка". Навіть у таких екзотичних для нас країнах, як Ямайка, Нігерія чи Венесуела (та й по суті, майже у всіх інших державах світу), в стрічках новин з’явилися повідомлення про те, як Саакашвілі зміг потрапити в Україну після того, як його "головний політичний опонент", тобто чинний президент, позбавив його громадянства.
Переважна більшість новин у далеких від нас країнах – це лише повідомлення інформагенцій, але навіть у них вистачало емоцій.
"Українська влада поводиться як варвари", – цитує Саакашвілі провідна ділова інформагенція світу Bloomberg, наводячи після того стислий переказ конфлікту між екс-президентом Грузії та чинним президентом України.
Та деякі медіа не обмежилися просто інформуванням, вирішивши, що нині час заявити про свою позицію щодо подій в Україні – чи то приховано, чи то напряму.
"...він немов Янукович"
Загалом у моніторингу світових ЗМІ не вдалося знайти жодного, яке симпатизувало би позиції Києва. Натомість деякі не приховували симпатії до позиції Саакашвілі і критикували владу України через посилення авторитаризму.
Більшість медіа викладали лише факти, але й цього було достатньо, щоби читач зробив той самий висновок про посилення авторитаризму, адже дії офіційного Києва в неділю (на кшталт затримки потяга), а також рішення Порошенка про позбавлення Саакашвілі громадянства цілком вкладалися в цю логіку.
Активне спілкування Саакашвілі зі ЗМІ під час "прикордонної саги" довершило формування негативного іміджу Києва.
Якщо Порошенку приносять реальний, а не пом’якшений моніторинг ЗМІ, публікації неділі мають посідати в ньому чільне місце.
Давно вже президент не чув на Заході таких епітетів, як ті, що прозвучали нині. Найгострішою стала, мабуть, стаття у впливовій New York Times.
Варто підкреслити – йдеться не про колонку (opinion), думку якої редакція може не поділяти, а про звичайну статтю, написану штатним журналістом. New York Times не мало свого кореспондента на кордоні, тому хронологія дня подана у статті не бездоганно. Та ці помилки не завадили одному з найавторитетніших американських ЗМІ зробити висновок, який Порошенку гарантовано не сподобається. Далі – переклад фрагменту цієї статті.
"Саакашвілі опинився в ситуації, дуже незвичній для колишніх голів держав. Нині він не має громадянства, а неділю він провів, намагаючись потрапити до країни, яка не хоче його присутності – спершу потягом, далі – автобусом, і зрештою – пішки, у натовпі соратників, які змусили (державу) відкрити для нього кордон в Україну.
...Його повернення в Україну здатне різко загострити політичну температуру в той час, коли президент бореться з проросійськими бойовиками у східній частині країни, але водночас – перебуває під критикою політичних опонентів, які зауважують, що він, як і відсторонений попередник Віктор Янукович, толерує буйну корупцію в країні та отримує вигоду з неї", – пише New York Times.
Кордон – українська справа
Інші видання, що взялися писати про "день Саакашвілі", утримались від таких гучних порівнянь, та за рахунок цитування Саакашвілі, а також опису його стосунків з Порошенком, тональність текстів так само не є приємною для Києва.
Так, Deutsche Welle починає статтю з твердження про те, що Саакашвілі є "головним політичним ворогом Порошенка" та глузує з "оборони" українсько-польського кордону від Саакашвілі.
"Україна немов чекала на вторгнення, цього разу – з Заходу; таке враження, що була поставлена задача відбити напад ворога", – йдеться у публікації "Німецької хвилі". Німецький мовник також констатує, що рішення Порошенка про позбавлення Саакашвілі громадянства викликає питання: "Навіть опоненти Саакашвілі вважають, що пояснення влади з цього приводу є сумнівними".
Західні ЗМІ також дивуються тому, що атака Порошенка на Саакашвілі відбулася попри те, що останній не несе електоральної загрози для президента.
"Навіть перейшовши в опозицію, Саакашвілі не зміг отримати значної підтримки виборців (за опитуваннями), хоча підтримка Порошенка у той самий час впала", – пише Deutsche Welle. "За партію Саакашвілі в Україні мають намір проголосувати лише 2% виборців. Але українська влада вирішила втрутитися в ситуацію за допомогою маніпуляцій та брехні, і через це зазнала поразки", – пише французький мовник RFI.
Примітно, що дії команди Саакашвілі, які обурили багатьох в Україні, не викликали схожої реакції на Заході.
Так, фінальний інцидент з проривом кордону, який призвів до справді суперечливої реакції в Україні, для закордонних читачів не став поворотним моментом – згадки про незаконність таких дій зустрічаються лише у цитуванні українських посадовців.
Така розбіжність не дивує.
По-перше, йдеться про кордон нашої держави, тому україннці сприймають ці події "ближче до серця".
По-друге, Юрій Луценко, Арсен Аваков та інші посадовці говорили явну неправду, коли стверджували про "безпрецедентність" прорив кордону і про те, що такі дії не можуть повторитися у буд-який країні ЄС. Насправді Європа ще два роки тому, на піку міграційної кризи, потерпав від регулярного повторення таких інцидентів, коли натовп біженців йшов через прикордонні пункти без жодного контролю, часом – змітаючи прикордонників на шляху.
До слова, кримінальне покарання за це запровадила лише Угорщина, та й вона опинилася під критикою ЄС через це рішення.
Та сама проблема є і в США на кордоні з Мексикою, і на кордонах іспанських анклавів, і на британсько-французькому кордоні через "Євротунель", і в багатьох інших місцях.
А отже, реакція іноземних ЗМІ демонструє: годі очікувати на розуміння Заходу в разі, якщо щодо порушників кордону будуть застосовані аж надто жорсткі покарання.
Політична реакція
Якщо західні ЗМІ активно коментували події на українсько-польському кордоні, то із західними політиками склалася протилежна ситуація.
Заяви пролунали лише з Польщі, але й там МЗС обмежився фразою про те, що ці події є "внутрішньою справою України", а тому коментувати тут нема чого.
Змістовний коментар пролунав хіба що від євродепутата Яцека Саріуш-Вольського, наближеного до чинної влади країни. Він став на бік Саакашвілі та пообіцяв порушити питання про його підтримку в Європарламенті.
Джерела свідчать: в ЄС незадоволені діями Києва, але не хочуть ставати на захист Саакашвілі.
"У Саакашвілі немає фан-клубу в європейській політичній еліті, там чудово знають, що варто бути обережними. А от у США певний фан-клуб є", – поділився один зі співрозмовників ЄП, наближений до дипломатичних кіл.
Інший співрозмовник – чинний дипломат, що задіяний у переговорах високого рівня, визнав, що після указу Порошенка про позбавлення Саакашвілі громадянства МЗС доводилося чути дорікання від західних партнерів.
"Захід вважає, що зроблено помилку. Вони чудово знають реальні причини: знають, хто за цим стоїть, хто коли до кого сходив, щоби це рішення було ухвалене...
Нам кажуть: ми не підтримуємо особисто Саакашвілі, але ж питання – для чого це було зроблено?" – розповів дипломат.
Але залишається відкритим питання, чи не з’являться публічні претензії до Києва згодом. Зокрема, в разі, якщо Україна задовольнить прохання Грузії про екстрадицію Саакашвілі до цієї країни, де проти нього висунуті кримінальні звинувачення. Як відомо, в ЄС вважають кримінальні справи проти грузинського екс-президента політично вмотивованими, тому він вільно подорожує територією ЄС, без небезпеки арешту.
Тож відхід Києва від спільної європейської політики з цього питання може мати серйозні наслідки.
Автор: Сергій Сидоренко,
