дід як у воду глядів - Стокгольм...
Доброго здоров’я, дорогі європейці. Ключове слово даже не “європейці”, а “здоров’я”, враховуючи, що іменно сьогодні ООН розпорядилося празнувать День здоров’я. І в даному конкретному случаї дід із ООН вполнє солідарен. Тому щиро і сердечно бажаю всім здоров’я, як тілесного, так і душевного, і не лише сьогодні, но і всігда.
Тому в предчуствії вихідних посміхаємось, заварюєм кавоньку або чай, вмощуємося зручненько і дивимося, шо там в світі проісходить. І єслі хтось подумав, шо дід одразу почне з теми безвізу, то прошу трохи терпіння. Безвіз ми оставим на дєсєрт, тим паче, що вчора проізошло собитіє не менш важливе. І варто почати іменно з нього. Тому переносимося у сонячний Неаполь, де за своїм робочим столом сидить бравий віце-адмірал ВМФ США Крістофер Ґрейді. Которий п’є собі каву і читає получені з Вашингтона прикази та інструкції.
Прочтя приказ з червоною жирною лінією та словами “Top Secret” і “Urgent” Ґрейді решітєльно отодвинув від себе допиту пластикову чашку з кавою. Потом встав і повернувшись до портретів Трампа та міністра оборони “бешеної собаки” Джеймса Меттіса, хвацько їм козирнув. І нажав на селекторі нужну кнопку. Послє чого завертілася вся сложна і отлажена машина передачі приказов, яка привела в дію оперативні групи Шостого флоту ВМФ США. Бойові кораблі видвинулися в указані квадрати і в небо над Середземним морем взмило 59 крилатих ракет “Томагавк”. Які з ювелірною точностью поразили Хуйла в самісіньке серце.
На самом дєлє поразили Томагавки воєнний аеродром Асада в провінції Хомс – той самий з якого вилітали літаки з хімічеським оружієм проти мешканців провінції Ідліб. І той самий, на защиті мирного неба над яким грозно дєжурять російські ракетно-зенітні комплекси С-300 та С-400. Которі чомусь даже не шевельнулися.
Взриви американських боєголовок мощним акомпанементом сопровождають оглушітєльний стратегічний провал Хуйла в Сирії. Ведь півтора року тому Хуйло начинав сирійську авантюру для чого? Для того, шоб спасти сраку Асада? Ілі шоб Ралдугін в Пальмірі на віолончелі попілікав? То були цілі второстєпенні. Любов Запада і прощеніє Обами за Крим та прочі безобразія – вот була главна мета Хуйла, коли він вводив войска, смішив світ Адміралом Кузєю, та викликав лють прогресивного людства зверствами в Алеппо.
Однако презідєнт Трамп, ізбраніє якого ще недавно празнувалося в РФ, як національне свято, грубо поправ дєвічьї грьози Хуйла. Мечта кремльовського паршивця воссєдать на мирній конференції в окруженії сильних міра сєго, як равний среді равних, лопнула. Хотя він і сам цього ще відімо нє уразумел і возможно не оставляє надії ще примірять кітєль Сталіна, який совмесно з Рузвельтом та Черчілєм ділили світ і рішали, кому під ким жить. Однако картіна міра в очах колективного Трампа іная. І заключається в тому, шо солідному імперілістичному агресору всяка шелупонь, тіпа Хуйла, не ровня.
Січас Хуйло, которий обично дєйствує рефлекторно і бездумно, обізатєльно вчудить якусь фігню, котора окончатєльно поховає будь-які сподівання на замирення з Западом. Хуйло уже зараз шось варнякає про акт агресії проти мирної сирійської воєнщини, репетує “рукі проч” і так дальше. Но вот як далеко він готов зайти у своїх героїчних попитках сцять проти ураганного вітру? Лічно дідові інтєресно – скасують візит Рекса Тіллєрсона в Москву, которий заплановано на 12 квітня, чи ні? Спокойно наблюдаєм.
Тим часом з другого боку по Хуйлу нанєсла удар не меншої поражающої сили бундесканцлєрін Меркель. Бо рішення про безвіз для України – то її лічна політична воля. Про це слід пам’ятати, єслі ми хочемо відчути смак проісходящих подій у всьому їх багатстві і многообразії.
Зараз у “безвізу” буде багато батьків і мам, кожен з політиків захоче погрітися в лучах слави і це нормально. Єдине, що дід хотів би нагадати – боротьба за безвіз почалася не три роки тому. А принаймні у 2004 році, коли в ЄС вступили Польща, Угорщина та Чехія. Дві з яких мали з Україною безвізовий режим. Вже тоді йшов інтенсивний діалог з Брюсселем і вже тоді сотні й тисячі наших держслужбовців були залучені в копітку роботу по виробленню критеріїв та по виконанню вимог, метою яких мало стати скасування віз для громадян України. Той процес, однак, міг бути безкінечно довгий, бо потрібна була політична воля керівництва ЄС. І таку політичну волю проявила саме канцлер Меркель. При тому, проявила в несприятливих умовах, не в погоні за політичним капіталом і симпатіями своїх виборців. Маючи тисячі можливостей з’їхати з теми, відкласти це рішення на “потом”, вона показала, що вміє тримати дане слово. І тут справа не лише в її особистій порядності. Меркель мислить стратегічно, років на 50 наперед. Звідси і її рішення предоставити Україні безвіз.
Однак справжні мами і бітьки безвізу – то мільйони небайдужих громадян України. Які беруть активну участь в об’єктивному історичному процесі – у поверненні Європи в свої єстєственні кордони – від Атлантики до східних рубежів України. Як це було й тисячу років тому, середньовічні францисканські монахи Плано да Карпіні та Гійом Рубрук убедітєльно про це свідчать. А неучасть РФ у Євробаченні лише додаткове свідчення правоти наблюдатєльних францисканців.
Тому майбутнє отримання Україною безвізу лише один з важливих етапів грандіозного процесу повернення Європи до своїх природних меж і розпочався той процес принаймні ще наприкінці 1980-х років з об’єднання Німеччини. А для України може навіть і раніше – адже гімн Європи Шіллера “Ода до радості” з’явився українською рівно 50 років тому, в далекому 1967 році. І не просто з’явився, а в блискучому перекладі воістину геніального Миколи Лукаша, спасибі йому.
Ось то нємногоє, шо дід хотів сказать, тепер до роботи, бо обідня перерва кінчається. Всім приємних вихідних ☺
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, не забуваємо про полонених і сприяємо їхньому звільненню, всіляко допомагаємо Армії та ведемо активний і здоровий спосіб життя.
І слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас
поднимут возраст до 70/80. вышел на пенсию, сдох - никто никому ничего не должен. нет тела - нет дела, как говорят менты
