Обговорення війни расії проти України

1. Продолжал бы МВФ (читай - США, МП) сотрудничество с Украиной? Кто бы выбрасывал очередной миллиард долларов в страну, которой осталось несколько месяцев?
Воспользуюсь моментом и напишу пару слов про Меморандум с МВФ. Меморандум шикарный, конкретный, четко привязан реформы-деньги-реформы (маяки, сроки и тд). Меморандум стимулирует крайне необходимые Украине реформы:
- Пенсионная реформа. Создание современной, справедливой, гибкой пенсионной системы (без повышения пенсионного возраста).
- Создание открытого и честного рынка земли до конца года.
- Усиление полномочий НАБУ.
- Создание антикоррупционных судов до конца года.
- Наконец-то должна начаться так долго ожидаемая приватизация, избавление государства от гирь неэффективных предприятий.
2. То, что в Украину приходит крупнейший лоукостер, говорит о том, что к лету Украина получит безвиз с ЕС. Давал бы кто-то безвиз стране, которой осталось несколько месяцев?
Также не забывайте, что безвиз - это огромный психологический плюс Украине и огромный пропагандистский минус России.
3. Также к лету мы ожидаем ратификацию Нидерландами (последней страной ЕС) нашей Ассоцииации с ЕС. Это тоже мега-важное событие. Фактически - историческое событие, выход из экс-СССР и приобретение билета в клуб Цивилизации, ассоциированный член ЕС.
4. Сегодня наша Рада ратифицировала договор о Зоне свободной торговли с Канадой. Кто бы заключал такие договора со страной, которой до распада или хаоса (махновщины) осталось несколько месяцев?
Так может в этих вещах и суть текущего момента?
Может поэтому Россия и ее агенты в Украине так спешат?
Мы должны спокойно и с честью пройти это время.
Ведь мы же мудрые и сильные - нащадки козаків.

Есть коалиция, которая хочет власть сохранить. Есть партии вне коалиции и вне парламента, которые хотят власть получить.

Партии коалиции имеют очень низкую поддержку населения. Экономика только начала расти, до карманов еще не дошло. Плюс ессно, не все гладко и идеально. Есть недовольство.

Сейчас очень удобный момент власть поменять. Для этого нужны перевыборы. Перевыборы на ровном месте не происходят. Поэтому начали качать страну.

Возможны 3 варианта:
1) Раскачают до перевыборов
2) Раскачают до развала страны
3) Покачают и усохнут

Блокада редутами на крови, экскурсии в ОДА, встречи на Майдане, уголь, Йоханесбург +, призывы и заявления - это все от простого человеческого желания взять власть.

Ну, а те, кто думают, что это все делается ради счастливой жизни простого украинца - полезные идиоты.

Сегодня с трибуны парламента Олег Березюк, мавпа вкрадчивая брехливая, заявил о пропаже одного из задержанных участников блокады, инвалида без ноги Павла Герасименко
В интернете поднялся вой и лемент, хомяки впали в тотальный

Десь з півгодини тому:
"Сбєрбанк" на Володимирській, поруч з театром опери та балету.
Вітрину банку замальовано (чи закрито), на ній напис "RUS BANK".
Вхід відсотків на 70-80 закладено цеглою (чи піноблоками - не роздивився з другого боку вулиці).
Кілька молодиків продовжують закладати, ще десятків зо два розташувалися поруч на тротуарі на безформених пуфиках.
Трохи прапорів, звучить українська музика.
На другому поверсі банку (?) люди з цікавістю дивляться вниз.
Ні банківських охоронців, ні поліції (вона є, але спостерігає, очевидно, на віддалі).

Я, звичайно, проти російського бізнесу в Україні загалом і "Сбєрбанка" зокрема, але: замальована вітрина - це матеріальна шкода; перекритий вхід - обмеження свободи.
Є інші способи боротьби, інші способи бойкотування.

Відсутність зовнішньої реакції з боку банку, як на мене, свідчить про те, що вони "поінформовані".
Чергова ефесбешна провокація?

Втішає реакція посполитих: фотографують, коментують між собою і йдуть далі у своїх справах.

"Нам своє робить"

Отметим, что версия об ошибке экипажа стала доминирующей в расследовании еще в декабре прошлого года после опросов немногочисленных свидетелей ночной авиакатастрофы, заявивших экспертам: следовавший в Сирию Ту-154 не падал и не пикировал после взлета, а как бы приводнился на поверхность моря. Этот маневр оказался роковым для самолета и 92 находившихся на его борту человек: машина от удара развалилась на куски, которые сразу затонули.


Как Ту-154 потерпел крушение
Однако доказать высказанные предположения быстро не удалось. Авиаэкспертам пришлось сначала аргументированно опровергнуть все остальные возможные версии аварии, включая внезапно возникшие на борту проблемы технического характера, обстрел самолета с моря и подрыв изнутри, попадание в двигатели птиц и пр. При этом даже после проведения всех необходимых исследований и экспертиз в причастность экипажа к катастрофе верили не все. Убедить скептиков помогли бы объективные данные с параметрического самописца Ту-154 , однако здесь возникли определенные проблемы. Прибор был найден, благополучно извлечен со дна Черного моря и не пострадал при аварии. Но лентопротяжный механизм самописца оказался прилично изношенным — он не обеспечивал постоянную скорость при прокрутке записи, а катушки имели люфт, который давал основания сомневаться в достоверности параметров. В итоге ремонт самописца и его расшифровку военные поручили более опытным гражданским экспертам Межгосударственного авиационного комитета (МАК).

Там параметрический самописец фактически отремонтировали, заменив изношенные детали, получили с него необходимую информацию, а затем синхронизировали параметры полета с переговорами летчиков, которые, в свою очередь, были записаны на речевой магнитофон. Итогом работы МАК стала так называемая 3D-модель последнего полета Ту-154 — видеореконструкция движения машины в пространстве с наложенными на нее цифрами, отражающими высоту полета, скорость, режим работы двигателей и пр., а также с описанием всех произнесенных при этом слов и действий летчиков. Выводы по этим материалам делали уже эксперты военной технической комиссии.


Почему у экспертов возникли проблемы с расшифровкой черных ящиков
По данным близкого к комиссии источника "Ъ", они оказались без преувеличения шокирующими. Самолет, как показало 3D-моделивание, взлетел в абсолютно штатном режиме. После взлета экипаж тоже не совершил ни одной из традиционных в подобных случаях ошибок — машина не выходила на закритические углы атаки, не теряла скорость, не попадала в штопор и вообще не падала. Примерно через минуту после отрыва от земли Ту-154 набрал высоту около 250 м и скорость порядка 360-370 км/ч, а сразу после этого на борту, как выразился собеседник "Ъ", стала "стремительно развиваться нештатная ситуация". Выразилась она в том, что управляющий пилот — командир экипажа Роман Волков, который должен был дальше набирать высоту,— фактически перевел машину в режим посадки. Ту-154, как показало моделирование, в течение десяти секунд — до самого столкновения с водой — снижался в так называемом контролируемом полете под управлением летчика.

По мнению экспертов, причиной трагедии могла стать дезориентация пилота в пространстве. Набирая высоту в темноте, над морем, пилот не контролировал визуально положение машины, поскольку не видел впереди никаких ориентиров и даже горизонта. Дезориентировать экипаж могли даже звезды, которые одновременно были как сверху, так и снизу — в виде отражений на поверхности воды. В этой сложной обстановке пилотирующий летчик, по словам экспертов, должен был полностью довериться приборам, показания которых командир Волков, видимо, проигнорировал, доверившись своему опыту и физиологическим ощущениям. Так, например, возникшая при ускорении машины перегрузка могла создать у летчика иллюзию набора высоты — в то время как на самом деле самолет снижался.


Как была создана математическая модель последнего полета Ту-154Б-2 Минобороны
Сейчас военные специалисты изучают всю профессиональную биографию погибшего пилота и в первую очередь его летную подготовку, в которой, возможно, обнаружатся какие-то пробелы. Однако "списать" катастрофу лишь на возможную ошибку командира Волкова, имеющего, кстати, 4 тыс. часов налета, по мнению собеседников "Ъ", было бы неправильно. Трагедия наверняка произошла из-за рокового сочетания сразу нескольких неблагоприятных факторов. В их числе — усталость экипажа и эмоциональная напряженность летчиков, у которых достаточно обычный полет в Сирию затянулся на целый день. Как уже сообщал "Ъ", экипажу пришлось сначала несколько часов ждать вылета из Москвы, а затем еще и садиться из-за погодных условий в плохо известный ему аэропорт Адлера вместо запланированного Моздока. В итоге рейс из дневного фактически превратился в ночной. Как отреагировал на все эти трудности командир, пока неясно — возможно, задержка рейса спровоцировала обострение у пилота каких-то хронических заболеваний или привела его в стрессовое состояние, с которым летчик не сумел быстро справиться. Сейчас специалисты изъяли в медучреждениях все документы Романа Волкова, а также результаты его психологических тестирований, которые предстоит тщательно изучить.

Проведение "административного" расследования, по мнению источников "Ъ", поможет установить способствующие трагической ошибке военного летчика факторы, а после подведения его итогов командирам Романа Волкова, его летным инструкторам, психологам и врачам, возможно, придется разделить с погибшим ответственность за катастрофу.

Стоит отметить, что в самом Минобороны версию о возможной ошибке экипажа отвергают. Во всех сообщениях ведомства многократно говорилось об опытности и безупречном послужном списке членов разбившегося экипажа. Во время прощания с командиром Волковым главнокомандующий воздушно-космическими силами РФ Виктор Бондарев, в частности, заявил, что подготовка майора Волкова "соответствовала всем требованиям, которые предъявляются нашими законами к выполнению полетного задания".

Сергей Машкин
http://www.kommersant.ru/doc/3241365

- Вован, а забористая в Конотопе трава, - сказал Костя передавая папиросу сидящему за рулем крузака.
В это время открылась задняя дверь и запыхавшийся Егорка, бегавший по нужде в придорожные кусты, придерживая рукой незастегнутые штаны заорал в глубь салона: - Пацаны, мусора!
При этих словах подавившийся дымом Вован выкинул в приоткрытое окно крузака половину недобитого косяка.
Выдохнув дым и посмотрев по сторонам Вован вспомнил о своей крутой корочке и с сожалением глядя на упавший в лужу недобитый косяк спросил Егорку: - Где?
- На редуте,- ответил тот, - мне сейчас из штаба звонили.
- Ты мудак, - резюмировал Вован.
Костя схватил мобильный и набрал номер. - У тебя еще есть? Беру всё! Сколько денег?
- Вован гони в Конотоп. По дороге остановись возле банкомата или банка, наличман надо снять.
Повернув голову к сидящему на заднем сидении Егорке он добавил, - Звони в штаб, и передай мой приказ: Конотоп держать до последнего!
14.03.2017
#Этюды
P.S. Всякое совпадение с реальными людьми и событиями является случайным.

я перерахував всі претензії до президента. Те, на чому численні «експерти» вже собі мозолі на язиках понатирали. Те, що повторюють за ними тисячі обурених громадян, сидячи на кухнях Києва, Житомира, Тернополя, Львова, Луцька.
А давайте займемося незвичною справою, панове українці – трохи подумаємо. От давайте сядемо за кухонний стіл, наллємо собі для фантазії чарчину, закусимо шматком сала і уявимо себе на місці президента. От ви – президент. Як ви зупинятимете війну? От питання, правда?
Гаразд, однієї чарки мало. Наливаємо другу. І знову питання: як ви зупинятимете війну? Знову немає відповіді? Тільки не треба отієї демагогії «ми Порошенка вибрали – хай він і думає», гаразд? Порошенко не Бог – він лише слабка людина, яка, напевне, не знає в якому році народився Красс і скільки кілометрів до Сонця. І у військовій справі він дилетант, незважаючи на те, що за Конституцією є головнокомандувачем. Він не має спеціальної і дуже специфічної військової освіти. На те президентові потрібні численні радники з різних сфер життя держави, в т.ч. з військової.
Уявіть себе не президентом, а лише одним з його радників. Порадьте, як зупинити війну? Теж не виходить? Вже пляшка спорожніла, а ніяк?
Не дивно. Адже війну зупинити НЕМОЖЛИВО.
Ще раз, для особливо обталапаних: Війну. Зупинити. Неможливо.
Війну або виграють і диктують свої умови переможеному, або програють і слухають умови переможця. Все решта – з розряду «Дурень думкою багатіє». Можна, звичайно, вести переговори з ворогом про припинення війни (що ми в Мінську і робимо), але це вже є компромісом, тобто ми маємо пристати НА УМОВИ ПРОТИВНИКА. Не на всі, звичайно – противник теж має чимось поступитися, тому це й називають компромісом.
А якщо він не хоче іти на компроміс? А чи ми готові іти на нього? Скажіть, панове диванні талейрани, чим ви на місці президента поступилися б? Які вимоги Путіна виконали? А якщо Путін скаже: мир буде тоді, коли ви виконаєте УСІ мої умови, що тоді робити, панове «експерти»? Не знаєте? Ах, воювати далі? Тоді в чому провина Порошенка?

Це Захарченко. Він не на трибуні Верховної ради. Це - інша трибуна.
Але умова припинення війни з боку Путіна - Захарченко у
Верховній раді. На місці Порошенка ви би погодилися
на це задля "припинення війни"?


Що? Я чую, що треба припинити торгівлю з Росією, перекрити з нею залізничний, автомобільний рух, закрутити газовий вентиль по якому Москва жене до Європи газ. Тобто, зробити те, чого вимагають Гришин-Семенченко та Парасюк.
Наївні ви мої, та хто вам це дозволить зробити? Україна – транзитна держава, через яку з Європи до Росії пруть свої товари величезні західні корпорації. А з Росії корпораціям постачають сировину, з якої роблять смартфони, черевики та унітази. Ви хочете посваритися з Заходом і залишитися сам на сам проти Путіна у дірявих штанях? Хто вам дозволить перекрити постачання російського газу та сировини до Європи?
А ви думали, що перекривши залізниці, ми заразом заблокуємо рух СВОЇХ товарів до Казахстану, Азербайджану, Туркменістану тощо? Ви в курсі, що українську кукурудзу та олію до Китаю не лише кораблями возять, але і залізницею теж? Так само, як китайські комп’ютери в Україну.
Простіше кажучи, метод Семена та Вована – це шлях до нового Голодомору українців. В прямому сенсі. І не треба займатися словоблуддям про «торгівлю з ворогом».
Що? Припинити «злочинну торгівлю» з Лугандонією? Щоб Захарченко не купував на наші гроші зброю? Якщо ви такі розумні, чому ви строєм не ходите?
Дурники ви мої, запам’ятайте і товаришу по чарчині, такому самому «експерту», як ви, скажіть: Захарченко досі не купив жодного набою. Жодного снаряду і танка не купив. Усе це Путін дає йому безкоштовно.


Гадаєте, те, що везуть ці вантажівки куплено Захарченком на
ті гривні, що їх виручив підприємець Пупкін, продавши жителю
Єнакієвого пану Хрюпкіну пляшку "Оболоні"? Більше слухайте Семенченка. Він вам ще не таке розповість.

Але гаразд, уявімо, що ми припинили «злочинну торгівлю». Тобто, перестали постачати туди товари, які виробляють наші підприємства. І припинили брати звідти вугілля, з якого виробляють електрику та кокс для наших підприємств. Кому ви погано зробили? Правильно – собі. Бо страждають НАШІ виробники, які, втративши тамтешні ринки, змушені скорочувати виробництво, відтак втрачати прибутки й виганяти на вулицю працівників. Страждаєте і ви, бо скорочуються надходження в бюджет, з якого вам платять не надто щедру зарплатню.
Зрозумійте, без українського сала, горілки, ковбаси та сиру Захарченко якось обійдеться. Йому з Росії привезуть. Гуманітарним конвоєм. І його «братві». У принципі, і місцевому населенню теж з Росії привезуть.
Тут – з точністю до навпаки, Семенченко з Парасюком роблять все, аби забезпечити роботою російських виробників ковбаси, горілки та сиру. Аби вони платили податки до російського бюджету. З якого годуються мордаті російські спецназівці та «вайнахи» Кадирова, що їдуть на Донбас убивати наших хлопців. З російського бюджету годується Захарченко. Ви подумали над цим? Ні?
До речі, аби ви знали: найбільшим торгівельним партнером Ізраїля є Палестина, держава, яку Ізраїль не визнає і з якою воює вже шістдесят з гаком років. Воює і торгує. І Палестина не визнає Ізраїль, але теж торгує. І ніхто там не кричить про «злочинну владу». Бо євреї та араби на відміну від деяких наших кухонних стратегів – мають в голові клепку.
Ідемо далі. Дехто на кухні за чаркою вважає себе не Талейраном, а – Наполеоном. Треба наступати! Впірод, в атаку! Ура! Чи що там кричать в атаці «стовідсоткові українці»?
Ви, панове наполеони, пробували штурмувати забудову? Коли по тобі гатять з кожного вікна, а ти навіть не бачиш стрільця? Бо у вуличному бою з вікон ніхто не висовується, аби ви знали – стріляють із глибини кімнати. Вам нагадати, якого числа убитих солдатиків коштував росіянам штурм Грозного, Самашок, Гудермесу? Лік на десятки тисяч іде. Але там росіянам допомагали важка артилерія та авіація, там міста було стерто з лиця землі в буквальному сенсі. Там загинули сотні тисяч «мирняку», в тому числі й російської національності.

Тіла російських солдат біля міської лікарні Грозного, 1995 рік.
1426 убитих, 4630 поранених, 96 зниклих безвісти. А Донецьк учетверо більшій. І у тих, хто оборонявся в Грозному не було танків, гармат та "Градів".

Ви бачили, великі фельдмаршали, на шо перетворилися після штурмів Грозний, Алеппо, Сталінград, Берлін? Ви хочете покласти в землю десятки тисяч наших солдатиків і сотні тисяч мирних українців, які залишилися під ворожою окупацією?
Тільки не треба тут демагогії про Другу світову і про те, що ми ніколи б не визволили країну від нацистів, якби берегли мирне населення і міста. Визволили б. Поступово і акуратно. Як наші союзники визволили Францію та Голландію – з мінімальними руйнуваннями. Тільки для цього потрібно більше часу, велика підготовка і шалені кошти. А ще – цивілізований противник, який не прикривається жінками та дітьми.
Для цього способу у нас їх немає. Ми можемо діяти лише методом Сталіна-Путіна. Тактикою випаленої землі. Ви хочете цього? Ви хочете перетворитися на Путіна?
І ще: припиняйте про АТО за два тижні. Коли Порошенко це казав, дійсно ішла Антитерористична операція, і йшла вдало. А потім до нас вдерлися росіські кадрові частини. Ми називаємо цю гібридну війну АТО, бо так треба, це - політика. Але ж насправді ми все розуміємо, правда?
І ще одне цікаве питання: ну от, розтрощили ми власні міста, зачистили від сепарів. Скільки коштів потрібно для їх відновлення? А ці кошти підуть з вашої, панове диванні експерти, кишень. Чи ви хочете звільнити Донбас і залишити його розбитим? Нащо тоді взагалі класти в атаках на ДОТи своїх солдат?

Ви таким хочете повернути Донбас?
Я не експерт. Не беруся назвати число українських воїнів, які приїдуть до своїх мам у цинку після штурму Донецька. Я лише свого часу служив у спецназі Внутрішніх Військ ще СРСР. Нас в тому числі готувати і для таких штурмів. Тому число втрат можу уявити. Цифра меншою за п’ятизначну не буде. Ніяк. Лише в одному Донецьку. А ще є Луганськ, Горлівка, Єнакієво, Стаханов, Антрацит, Свердловськ, Іловайськ…
Відгородитися від Лугандонії колючим дротом і забути? Теж не вийде. Таке пропонують ідіоти. Вони не здатні до простої думки: ми можемо відгородитися, але бандюки Захарченка і російські «ихтамнєти» не припинять стріляти та «идти на Киев». Між Південною та Північною Кореями стоять американські війська, які дадуть відлуп тим, хто схоче «пойти на Сеул», а хто у нас відбиватиме атаки «моторил»? Невже це так складно зрозуміти, панове «експерти»?
Я не експерт. Проте іншого шляху, ніж поступовий економічний і політичний тиск на Росію, не бачу. Не бачу альтернативи, образно кажучи,  «Мінську». Свою останню війну СРСР програв не бородатим моджахедам з РПГ-7. Він програв її Заходу. Програв економічно. Аби СРСР впав знадобилося лише 9 років санкцій.
Проте економічну війну виграють економічно сильні держави. Ми мусимо бути сильними. Ми і є сильні. Ми вистояли в умовах потужного удару по нашій економічній системі, коли росіяни «відгризли» територію з потужними підприємствами. На які було (і є, привіт Гришину та Парасюку) зав’язано половину наших виробничих потужностей, в т. ч. і у вашому місті. Знаєте, скільки грошей було на Єдиному казначейському рахунку станом на 27 лютого 2014 року?

Сто вісім тисяч сто тридцять три гривні 65 копійок. Усі гроші, що їх мала держава на той момент. Ми перебували на межі Апокаліпсису в окремо взятій країні. Досі увесь світ дивується як ми встояли. Лише вам влада – «злочинна».

Тож моя порада: припиняйте свої експертизи в царинах, на яких розумієтеся, мов вівці в геометрії. Припиняйте і починайте гарно виконувати те, що умієте. Робіть клієнтам ефектні зачіски. Тоді до вас їх прийде більше. Ви більше заробити. Зможете більше купити ковбаси та горілки, збільшуючи їхнє виробництво і надходження до бюджету. І самі не забудьте заплатити податки.
Саме так і ніяк інакше стають насправді сильними. Іншого шляху немає. Так, він довгий, тяжкий і не такий цікавий, як «ліваруція». Для таких, як Парасюк цікавіше «майданити», світитися в телевізорі, жити, мов король у розкішних апартаментах готелів на гроші «спонсорів», аніж повертатися до нудної ненависної роботи весільного фотографа. Так само як Захарченку не так цікаво торгувати курями.
Але саме парикмахерки, весільні фотографи, торговці курями, шахтарі, металурги, поштарі, водії таксі, тістоміси, каменярі, сантехніки, вчителі, інженери, кочегари роблять країну сильною і величною. За умови, якщо гарно працюють, платять податки, не голосують за гречку, не беруть і не дають хабарів та не слухають  тих, хто обіцяє зробити так, щоб настало «світле завтра» без тяжкої праці.
А зовнішню політику та військову стратегію залиште тим, хто знає чим відрізняється дипломатична нота від меморандуму і відсічна позиція від ротного опорного пункту.

Повірте, так буде краще. Для всіх.

З великим експертним вітанням,
щиро ваш
ПАВЛО  ПРАВИЙ

Это все Толстой с его злоебучим Платоном Каратаевым, которого, по педагогической науке надо было уважать, потому что его жалко. Вот такой странный механизм, во всем мире или уважаешь — или жалеешь, а православие оно хитрое, конкурентные преимущества сводит к нулю. Там от кого сильнее воняет немытостью - тот более духовный. А от кого мылом - тот наворовал.

Так вот, когда можно одновременно жалеть себя, гордиться собой, невозбранно бухать на улице и держава дает выходной, в России наступает локальный апокалипиздец. Восьмое марта, например, это офисная культура развлечения, камерная. Когда девочки хотят не Клару Цеткин с Розой Люксембург, а просто розы, пусть даже без Люксембурга, красиво одеться на работу, повыебываться перед павлинами и получить какой-то дарунок на згадку («сломекудаск», как писал Свифт).

Девятое же мая совпадает с шашлычным сезоном, поэтому празднуется под знаком Ареса и Фаллоса. Я тебя уверяю, если бы флаг над Рейхстагом подняли в феврале, то один