Зтирнета
У нас в адміністрації, в управлінні спорту, працюють декілька професійних спортсменів, які вже "вийшли на пенсію", і вирішили себе спробувати в цивільному житті.
Такого лютого піздеця немає у нас навіть у департаменті цивільного захисту, який укомплектований відставними "воєнними" часів СРСР, причому найтупішими та найнікчемнішими з них.
Ось наприклад є один дядечко, який в молодості, в 90-ті, грав за "Дніпро" (чи, може, за "Зарю", не пам'ятаю) один сезон, пару сезонів за дубль, а потім по клубам другої ліги, потім десь тренером робив в ДЮСШ, а потім його по блату до нас пристроїли. Дядя обіймає не маленьку посаду, на якій і відповідальність за людей, і за мільйони коштів. При цьому дядя настільки тупий, що для нього написати ділового листа на два абзаци- непідйомне завдання. А якщо дяді доводиться складати проект розпорядчого акту- то над цим проектом ридають кривавими сльозами пів-адмінбудівлі. І що найбільш дивує - коли ти вже заїбався розтлумачувати йому на словах, що йому потрібно переробити в проекті, щоб отримати мою візу, ти плюєш на все і надиктовуєш йому вірний текст. Він старанно, висолопивши язика, і наморщивши вузенького лобика, записує під диктовку. Слово в слово! Уходить щоб доручити підлеглим набрати цей текст на комп'ютері та вивести його на бланк. І приносить, [мат], зовсім інший текст, з помилками і невірний по суті! Його питаєш: Євлампію Автандиловичу, ну як же ж так вийшло- а він, сука, мовчить, він не може навіть пояснити- що він робив і [мат] гідний тексти перелопатив, і написав його невірно.
Колись поставив експеримент, забрав у нього проект документу, над яким він глумився з особливим цинізмом півтори тижні, доручив своїм підлеглим (був час та натхнення, і "вікно" в роботі) зробити з документу "лялечку", і віддаав йому готовий "під ключ" документ на флешку- на, Євлампію, ось тобі взірець, далі штампуй все по шаблону, не дякуй, може потом м'яча якого з автографом Жаїрзіньо подаруєш на день колгоспника. Він з електронного тексту якогось [мат] частину викинув, частину речень поміняв місцями, так, що зміст документу зійшов на пси, і потягнув керівництву на підпис. Звісно, отримав неіллюзорних піздюлів і прийшов жалітися і питати- як його переробити взад. Я у нього питаю: нащо ти текст переробив? А він каже: я подумав, так краще буде. Сказав я йому, щоб не намагався він більше думати, бо йце не його, бач, он яка [мат] постійно виходить- так він образився. Гоноровий, шо твій Перес де Куельяр. Я, каже, майстер спорту міжнародного класу, як ви мені можете таке казати- і дим з ніздрів пускає. Ну я йому пояснив, що на словах він Лєв Толстой, а насправді- майстер спорту, і наказав більше до мене не приходити, бо можу щось погане втнути.
Його начальник потім приходив вибачатися- я його спитав, нащо він такий мотлох тримає, він же всю роботу пересере. А той мені і каже: а ти зі спортсменами колись спілкувався? Він ще найкращий, решта- повні уйобки, які слово "[мат]" без помилок не напишуть. І зі всякими тренерами і директорами ДЮСШОР він на їхній мові сліпотупих жестами балакає, і вони один одного розуміють. Отакими от чудернацькими шляхами, використовуючи посередника між світом живих людей і Аідом спортсменів, торує розвиток спорту в області.
І таки насправді, мабуть, решта ще гірші, бо молоді підлеглі того футбольного дядечка- пловичня якась, гандболістка та ще такі ж, дівки років 25-30, ще тупіші, ніж їх начальник, хоча це, здавалося б, і неможливо.
Напевне, це все ж якась селекція. Тіко в обратному напрямку.
