Taras Chornovil
Пригадуєте той дивний суд, на якому суддя Лариса Цокол відмовилася обирати будь-який запобіжний захід для Саакашвілі? Ситуація дивовижна, адже в цьому засіданні справа по суті не розглядається, перевіряти достовірність зібраних слідством доказів суддя не може й не має права. Вона лише має оцінити загрози втечі, уникання слідчих дій чи можливості тиску на свідків підозрюваним. І на основі цього обрати якийсь із допустимих запобіжних заходів. Чи може суддя взагалі не обирати такі заходи? Теоретично може, якщо справа несуттєва, а загрози від перебування фігуранта на свободі нульові (він тісно пов'язаний з країною, має тут власність, постійну роботу, не має механізмів впливу на слідство й свідків, а ще ніколи не уникав від слідчих дій). Усі ці позиції повністю перекреслені Саакашвілі. Сам факт, що він публічно заявляв, що не визнає українського слідства й суду, що не збирається йти на допити: "хай до нього в палатку слідчі заходять", обставини його втечі з-під варти тощо - це убивчі аргументи. Але суддя їх цілковито проігнорувала. То в чому ж проблема? Може в особі самої судді?
Я вже колись писав, що "не злопам'ятний, а просто злий і пам'ять у мене добра". Цю особу я добре пам'ятаю з 2004 року, коли з деяким запізненням примчав у суд, де чинилося дике свавілля: суддя Цокол скасовувала рішення про відкриття кримінальної справи проти Олексія Пукача за вбивство Георгія Гонгадзе. Тоді (на відміну від нинішнього дня) це була владна гра в піддавки. Адже під тиском опозиції та західного світу владі довелося заарештувати й звинуватити Пукача, як виконавця злочину. Але коли закордонні партнери заспокоїлися, а внутрішні протестувальники переключилися на підготовку до виборів, та сама влада надала Пукачу можливість вийти на волю й зникнути. Зробили це руками судді Лариси Цокол. Усе (окрім поведінки сторони державного обвинувачення) було точнісінько, як і у випадку із Саакашвілі. До дрібниць. І адвокати несли таку саму єрунду, й суддя (тоді ще трохи молодша) так само ігнорувала право. А навіщо судити за законом, якщо з медведчуківської адміністрації чітка вказівка поступила? Нікому не треба нагадувати, що коли Пукача таки нарешті зловили, то він був засуджений саме за цей злочин до довічного ув'язнення. Він, до речі, тоді особливо й не заперечував самого факту вбивства, просто не хотів, щоб його самого судили - вимагав до себе в камеру ще Кучму й Литвина...
Хто знав обставини тої кримінальної справи, розуміє, що тут не могло йтися про жодну суддівську помилку - виключно про винесення завідомо неправосудного рішення. За такий злочин суддя мала бути звільнена з органів правосуддя й сама піти під кримінальну статтю. Але це десь там, у цивілізованому світі, але не в нас...
А ще я, коли почав копатися в пам'яті, згадав, що про цю суддю є в мене й інші спогади з дещо давнішого часу, з лютого 2003 року. Я тоді був нардепом, а в Раді, здається, вперше проходила нова публічна процедура затвердження суддів на довічно (насправді - допенсійно). Тоді всіх проголосували без зачіпок і затримок, крім пані Цокол. Далі пропоную вам кілька цитат, які щойно викопав у стенограмах Верховної Ради (коли сам був учасником подій, відшукати матеріал зовсім не трудно):
"16:05:17
ХМАРА С.І. Хмара, Блок Юлії Тимошенко.
Шановний Василю Васильовичу, ви говорите, що дуже акуратно і сумлінно розглядали кандидатури. У мене викликає дуже велике застереження і насамперед я маю конкретні факти і данні щодо, наприклад, судді Цокол Лариси Іванівни, яка зловживала своїм становищем. Наприклад, в 2002 році вона засудила вагітну жінку за крадіжку на 80 гривень, яку потім апеляційний суд виправдав і звільнив. Вона розглядала позов цивільний до журналіста Івана Безсмертного, члена громадського об'єднання "Громадський контроль", і теж прийняла рішення на користь бандита, який організовував вбивство і проти якого розслідувалась кримінальна справа і вже навіть був винесений вирок, який потім був за м'якістю був скасований, і на дослідування справа була проведена. Тому я пропоную, це я знаю інформацію тільки по одній кандидатурі, а де гарантія, що ви провіряли й інших таким чином. Тому є пропозиція сьогодні відкласти взагалі розгляд цього питання і провести..."
Далі були ще пару виступів із сумнівами щодо якості підготовки постанови та доброчесності кандидатів, які озвучили депутати-опозиціонери (Батьківщина, Наша Україна та СПУ). На захист виступили двоє регіоналів (тоді ще, здається, "ЗаЄдУнів"): Сулковський і Пеклушенко. Далі усіх суддів крім Цокол успішно проголосували й перейшли до неї персонально:
"ГОЛОВУЮЧИЙ (В.ЛИТВИН): Тепер окремо розглянемо питання відносно Цокол Лариси Іванівни.
ОНОПЕНКО В.В. Володимире Михайловичу, я пропоную, оскільки ми вперше суддів посадили ось тут, і так це повинно бути, щоб Лариса Іванівна підійшла до мікрофону і відповіла на...
ГОЛОВА. Лариса Іванівна, будь ласка. Цокол Лариса Іванівна. Прошу уваги!
Будь ласка, Лариса Іванівна.
ЦОКОЛ Л.І. Будь ласка, питання до мене.
ГОЛОВА. Ні, з приводу питання, яке прозвучало, чи репліка народного депутата Хмари.
Шановні колеги, увага! Подивіться: людина хвилюється, переживає. Давайте підтримаємо. Ну дайте, хай відповість.
ЦОКОЛ Л.І. Щодо засудження вагітної жінки, то можу сказати, що апеляційний суд міста Києва, раніше це був Київський міський суд, він пом'якшив покарання цій жіночці. Коли я слухала справу, то пом'якшуючих обставин не було.
Щодо цивільної справи, Безсмертний - прозвучало прізвище, то Київський міський суд залишив моє рішення без змін. І воно на даний час є чинним. Тобто, я вважаю, ці питання, вони недоречні.
